Придністровські печери
Територія, у межах якої проходить подорож, входить до Придністровського району Подільсько-Буковинської карстової області. Одразу зазначимо, що в Україні Придністровське Поділля і Крим є найцікавішими і найбагатшими регіонами за кількістю печер. На відміну від здебільшого вертикальних кримських печер, понад 130 придністровських печер – горизонтальні. Деякі з них дуже відомі у світі, наприклад «Оптимістична»: понад 207 км, найдовша у Європі і друга за довжиною у світі. Більшість печер знаходиться у тріщинах гіпсів, товща яких 15-30 метрів, частина – у вапняках і травертинах. Останні найбільш поширені на схилах Дністра і добре помітні з рівня річкового плеса розширеними входами у вигляді гротів. Через склад породи вони невеликі, але цікаві натічними утвореннями у вигляді кам’яних хвиль і сталактитів. Деякі травертинові печери були пристосовані для культових потреб, в інших виявлено палеонтологічні та археологічні знахідки.
Археологія
Дослідження археологів відкрили нам світ мешканців Подністров’я, їх матеріальну і духовну культуру. Майже у кожному населеному пункті та його околицях зафіксовано кілька різночасових археологічних пам’яток. Чисельними крем’яними знаряддями праці тут представлена кам’яна доба. Особливо багатою на матеріали виявилася трипільська культура: величезна кількість орнаментованого керамічного посуду, глиняні фігурки людей і тварин, кістяні і мідні знаряддя та предмети, залишки жител. Унікальною в цьому плані є печера «Вертеба», де тривають археологічні розкопки і влаштовано музей трипільської культури.
З території Подністров’я походить голіградська група фракійського гальштату – культури епохи бронзи та раннього залізного часу, що недалеко села Голігради. Чисельність знахідок у регіоні чимала, серед них і відомий Михалківський скарб золотих прикрас загальною вагою близько 7,5 кілограмів. Припускають також, що відомі Траянові вали Середнього Подністров’я насправді зведені ще у ранньому залізному віці, до римського завоювання сусідніх територій імператором Траяном.
Пізніші культури залишили після себе велику кількість пам’яток від скіфського часу і до давньоруського. Особливо цікавими і важливими для археології є перші століття нашої ери – період великого переселення народів, коли регіон входив до так званих контактних зон, де стикались, взаємно впливали одна на одну і змінювались різні археологічні культури.