Дністровський каньйон починається у районі села Нижнів та простягається до Хотина. Його довжина приблизно 240км.
Пропливаючи ми дивились на Нижнівський міст та уявляємо собі всю могутність річкової стихії, яка залишає на таких конструкціях свій слід. Під час великих паводків вода навіть стоїть вище проїжджої частини мосту. Уявіть собі, як вона збільшилась по ширині. Гарно оглянули конструкцію моста пропливши під ним. Саме головне коли пропливаєш під мостом то вибрати правильно напрямок плавзасобу, враховуючи русло річки її рівень води та швидкість. І так мимоволі кожен долаючи норов доволі спокійної річки вчиться керувати катамараном і відчуває себе єдиним цілим з командою. Мабуть кожен себе уявляє капітаном або замислюється, як наші предки використовували Дністер для торгівлі сплавляючись на плотах до Чорного моря активно вели свою як тепер кажуть підприємницьку діяльність. Сьогодні нашими сучасними «плотами» є катамарани, які складаються з двох надувних балонів з’єднаних між собою трубками, виготовлених з сучасних матеріалів, і можуть вміщати від чотирьох до 10 осіб. Даний плавзасіб зручно підходить для туристиних мандрівок річками.
Також Дністровський каньйон вабить туристів одиночок, які сплавляються не тільки на човнах, але і на різноманітних доволі комфортабельних саморобних плотах. Та ми пропонуємо своїм клієнтам, якість, надійність та дбаємо про те, щоб кожен охочий хто хоче себе випробувати у новому напрямку туризму , як сплави отримав певні навички та досвід на майбутнє. Пропонуємо своїм клієнтам нове спорядження та забезпечуємо усім необхідним, щоб кожен пересічний громадянин без підготовки та відповідного спорядження отримав можливість спробувати себе у такому видові туризму.
Та наша мандрівка продовжується далі. Минаємо Нижнів, який є дуже зручним пунктом для початку сплаву каньйоном але ми почали свій маршрут вище течією, щоб отримати шанс пройти під мостом. Далі наша група під впливом від побаченого ділилася враженнями. Так проплили більше 15 кілометрів. За с. Нижнів ми робимо зупинку, щоб оглянути Одаєвські печери, місце знаходження яких визначаємо за капличкою на вершині каньйону. Капличка, пам’ятний хрест поруч неї присвячені бійцям УПА, які трагічно загинули тут у 1945 році. Підйом до каплички є дуже страшним і небезпечним, проте краєвид зверху повністю виправдовує всі витрачені зусилля. Та ми з міркувань безпеки відмовились від сходження на гору адже це ще рання весна та грунт під ногами не стійкий. А самі схили Дністра біля Одаєва є дуже зручним місцем для любителів адреналіну, які займаються дальтопланеризмом. Під час сплаву ми також завітали до Коропця.
Через 10 км після Одаєва біля села Стигла на стінці каньйону вирізняється колоритна скеля з печерою, проте вхід до неї є важкодоступним і краще роздивитись її з води.
Та ми оцінили ситуацію і частина групи спробувала дістатись бажаного місця. Набрали води з джерела та наловивши раків, яких потім вирішили відпустити, перепочили і вирушили далі.
Каньйон на відтинку від Нижнева до Незвиська є дуже багатим на різноманітні скельні утворення, печери та водоспади. Так вже за декілька км біля села Стінка ми робимо наступну зупинку та вирішили розбити табір до заходу сонця. Вечір був в чудовій атмосфері, родзинкою якого було приготування вечері, під час якої кожен показував свої кулінарні можливості. Щоб оглянути невеличкий печерний храм, гроти та водоспад, що знаходиться на схилі Дністра у Травертиновій скелі ми вирішили відкласти на ранок. До якого вирушили з новими силами. Вхід до печерного храму знаходиться на висоті 15-20 м над рівнем річки. За даними дослідників храм функціонував уже у XII-XIII ст. Наявність певних знаків на його стінах дозволяє зробити припущення, що храм виник ще раніше за часів язичництва. Стіни печери містять обробки. Приміщення було штучно збільшене. Поруч від печери є ще один грот та водоспад Дівочі сльози. Приблизна висота водоспаду складає біля 6 м. продовжуючи сплав через кілометр – півтора біля села Космирин оглядаємо наступні водоспади каньйону хоч і втомились через сильні пориви вітру. Найвідоміший серед Космиринських водоспадів знаходиться ще трохи нижче за течією. Він спадає з Травертинової скелі з висоти біля 10 м. Поряд є цікава і мальовнича печера. Оглянувши печери та водоспади сплавляємось далі 18 км до села Возилів, яке відоме своєю архітектурою та каскадом водоспадів. Та зручне місце для ночівлі, облаштоване накриттям. Також багато водних турів починаються з Возилова. Оглянули з цікавістю перший водоспад який було видно вже з берега. Наступне вивчення даного струмка, який утворює багато каскадів відклали на ранок, через брак часу адже день, ще малий.
Возилівський каскад водоспадів складається з 12 більших і менших водоспадів. Висота найвищого із них складає біля 10 м. більшу частину водоспадів можна побачити піднімаючись вверх ідучи вздовж потічка, який є досить мілким. І тільки два найвищі водоспади треба обходити. Вдосталь намилувавшись водограями повертаємось до Дністра та продовжуємо сплав. Родзинкою сьогоднішнього сплаву стала екскурсія до Травертинового водоспаду біля села Монастирок.
Водоспад знаходиться біля самого берега Дністра та добре проглядався з річки. Своєрідністю цього природного об’єкту є те, що позаду є невелика печера, зайшовши до якої можна оглядати навколишню місцевість через призму падаючої води. Особливо зручно оглядати коли мало листя на деревах тобто як ми мандруючи ранньою весною. Травертин, завдяки якому утворився цей водоспад, рідкісне геологічне утворення, що в межах України є характерним для території Подільського Подністров’я. Його творенню сприяв теплий клімат і джерела Дністра з розчиненим у них карбонатом кальцію та розвинута там флора, яка є визначальною для Дністровських травертинів. Також специфіку каньйону використовують дальтопланеристи які сподобали околиці села Підвербці. Поталанить то під час сплаву також можна споглядати за граційністю польоту. В низ по течії за декілька кілометрів допливаємо до моста між Незвиськом та Лукою. Цей міст знамените закінченням або початком сплавів які ми теж організовуємо для туристів в яких менше часу, щоб осягнути велич каньйону Дністра.
Мандруючи далі за наступним вигином Дністра ми помічаємо руїни Раковецької фортеці.
На наш час від замку залишилась тільки одна башта та фрагменти стіни, проте башт було аж три. Ймовірно фортеця існувала тут ще у XIV ст.. Проте офіційне закінчення цієї будови датується 1660 роком. Товщина стін фортеці перевищувала 1,5 м. у башті, що збереглася можемо нарахувати 5 поверхів і на кожному численні амбразури. Таким чином вогнева потужність замку була доволі значною. Та розвиток артилерії зробив її геть непридатною для оборони. Врешті решт мури та дві башти були розібрані місцевими мешканцями для своїх господарських потреб і зараз тільки одинока башта нагадує про колишню твердиню. Зі сторони річки у кам’яному плото на якому розташована фортеця відвідали невелику печеру Відлюдника, яку цікаво відвідати. Печера складається з одного досить просторого гроту зі своєрідним входом, що на висоті 2 м від рівня землі. Також вона має отвір у боковій стінці, ніби маленьке віконечко. Також у підніжжі дуже смачна вода, якою втамували спрагу хоч і день не був спекотним. Не напружуючись дали трішки і веслам відпочити ми дрейфували до місця ночівлі біля с. Уніж. Швиденько почали все робити, щоб наступного дня раніше вирушити до дістатись меж нашого району. Краєвиди просто зачаровують та рухались далі вниз по Дністру, наступну зупинку зробили біля Червоної гори,на вершині якої розташувалось село Беремляни. Завдяки Червоній горі долину каньйону можна сміливо назвати «дністровськими субтропіками» — навіть у найсуворіші зими сніг не лежить тут довше двох днів. Ми теж висували свої міркування та пояснення цього феномену. Можливо від уранових руд під горою до особливої комбінації експозицій схилів Беремлянського і Дністровського каньйонів, які утворюють особливий мікроклімат або через те шо на горі мало рослинності тому вона і нагрівається на сонці літом і віддає своє тепло коли холодно, тощо. Варто піднятись на вершину гори на які знаходиться село Беремляни відкривається мальовничий краєвид, що залишає незабутнє враження про Дністровський каньйон.
Також у даній місцевості в Дністер впадає річка Стрипа. Ця річка у своїй нижній течії утворює мальовничий каньйон. Стрипа є однією із найбільших приток Дністра.
За декілька км. Берем'ян можна робити зупинки біля с. Хмелева. Тут є два магазини, які знаходяться дуже близько від Дністра, а також готелі для відпочинку. Ці будівлі є власністю Українського наукового клубу. За кілька км. від Хмелевої майже на самому верху лівого берега видніється світла пляма. Це Травертинова скеля із гротом відлудника. Через крутий схил потрапити до нього не просто тому також вирішили просто зробити фотографії. Проте звідти відкривається одна із найкращих панорам Дністра. Острови, які відкриваються із вершини гори каньйону дуже нагадують східні символи інь і янь.
Через декілька км. помічаємо сталеві опори газогону під назвою «дружба», що перетинає Дністер. Пропливаючи під ним помічаємо сліди льодоходів. Подумали про себе : що такі сліди як від льодоходу на опорах але більші залишає нам в економіці держави, залежність від Російського газу, враховуючи «дружні відносни». Ці сліди видно до висоти 5 м. на березі газогону влаштована стоянка для туристів. Біля якої ми і вирішили розбити наметове містечко. У Дністровському каньйоні на відстані приблизно денного переходу збудовано вже декілька таких стоянок. Та питання стоянок є болючим та потребує уваги та наразі не про це!
Сплавляючись Дністром до Устечка останього дня нашого водного походу ми оглянули швиденько водоспад рухались до наступного села Михальче в якому є дитячий табір. Біля нього пропливаємо повз руїни старого мосту, який після побудови нового за декілька км вниз по течії був висаджений у повітря під час зйомок фільму про партизанів Ковпака.
В основному всі організатори сплавів селі Устечко завершують свої маршрути. Хоча тут каньйон не закінчується але є зручним під’їзд. А також під час мандрівки або закінчивши подорож групи туристів прямують до урочища Червоне в якому всім відомий Джуринський водоспад та Червоногородський замок. Так в Устечку і закінчився наш водний похід який тривав з 30.03 по 4.04.14р. Завдяки погоднім умовам дана мандрівка стала можливою. Думаю вам наш опис туру вам сподобається та Вас осягне бажання скористатися нашими послугами. Дністер є спокійною річкою тому можна сплавлятися і сім’ями, великими компаніями та організовувати корпоративи а ми в свою чергу подбаємо про все, щоб даний відпочинок приніс вам тільки хороші враження! Приєднуйтесь до нас http://vk.com/zal.turbyuro
Пропонуємо літній відпочинок на Дністрі - сплав Дністром на катамаранах!
Ролик про Заліщики!
|
