Як і всіх, хто вперше відвідує урочище, гостей з півдня вразила неповторність природи, краса ландшафтів, і заворожлива атмосфера місцевості, яка колись була центром Поділля. Надзвичайно цікавою історичною та архітектурною пам’яткою Заліщицького району є руїни колись могутнього на Поділлі – Червоногородського замку. Хоча на сьогоднішній день від нього збереглися лише дві кам’яні вежі (залишки палацу, збудованого на місці колись дерев’яного замку у 1615 р. та перебудованого у XIX ст.), він вражає своєю неповторністю. Розташований посеред величезного каньйону річки Джурин в околицях села Нирків. Це все, що залишилось від міста, згадуваного у письмових джерелах ще в IX ст., як резиденція руських князів. Назва його, ймовірно, походить від каменю або глини червоного кольору, що тут видобували. Вже у часи Київської Русі поселення мало дерев’яний замок, який у 1240 р. зруйнували монголо-татари. У литовсько-руську добу за братів Коріатовичів Червоного род відігравав важливу роль. В документах згадується червоногородський воєвода Гринко (чи Грицько), котрий в 1370 р. став воєводою Поділля. Із утворенням Подільського воєводства містечко стало повітовим адміністративним центром аж до 1774 р., коли Червоногород змушений був «віддати» свої адміністративні функції Заліщикам, які значно розвинулися на противагу неодноразово спустошеного міста татарами, волохами, жовнірами та опришками. Червоногород був найпершим містом із сучасних міст Тернопільщини, якому польський король Казимир ІV Ягелончику 1448 р. надав магдебурзьке право. У 1778 р. австрійський уряд продав цей замок князю Каролеві Понінському, який 1820 р. частково розібрав його і перебудував на пишний палац з двома баштами у псевдоготичному стилі. Поряд із руїнами домініканського костьолу є могила 47 поляків, жителів цього села, які загинули в ніч з 2-го на 3-тє лютого 1945 року. У 1946 р. польське населення Червоногорода було переселено на землі по Одеру і Нейсе. Перебуваючи на території замку, вас весь час супроводжує шум води: це із 16-метрової висоти скидає свої води річка Джурин. Кажуть, що Джуринський водоспад створили штучно війська татар під час однієї з облог. Вони довгий час не могли взяти фортецю і взяли її хитрістю: повернули русло річки, вода відступила від стін замку, послабивши обороноздатність твердині, а водоспад кількома каскадами вирує і донині. Після захопливої екскурсії гості мали змогу смачно пообідати біля водоспаду стравами, приготовленими на вогнищі.
