Поїздка була двох денною, тому першого дня ми почали свій тур з відвідин Яремча. Адже Яремча можна назвати перлиною карпат. Захоплюючі дух ландшафти, цілющі джерела, пам'ятники архітектури, древня і цікава історія краю, культура і мова гуцулів зробили Яремче найвідомішим туристичним містом в івано-франківській області. Помолившись у дерев'яній церкві Успіння Пресвятої Богородиці спорудженої в 1884 р. ми вирушили містом до водоспаду Пробій.

  Нашому оку відкрилися красиві пейзажі з унікальними відшаровуваннями на березі р. Пруть і звичайно ж сам водоспад. Поблизу якого розташований ресторан "Гуцульщина", якому вже багато років. Відразу за ним розташовані торгові намети, де можна купити сувенір або яку-небудь корисну річ. Гуцульщина славиться своїми шкіряними сумками, зробленими вручну, натуральним милом, смачним медом, вишиванками і іншими товарами народного промислу. З враженями та емоціями ми вирушили далі у веселій атмосфері дружньго класу які весь час наспівували веселих Українських пісень. Відзначились веселим настроєм Бурик Андріана та Данилюк Марія яких підтримував весь клас, підспівуючи їм.

    Наступною зупинкою став відомий водоспад Гук. Минувши дачу Ющенка ми вирушили до водоспаду який було чути вже ближче до нього наближаючись. І ось нарешті він, водоспад, який дійсно відповідає своїй назві, бо він гудить як шалений. Повна назва його – Гук Женецький.

  Знаходиться він на висоті 900 метрів над рівнем моря. Кажуть, що це диво природи утворилося ще у після воєнні роки у результаті повеней. Нафотографувавшись і розім’явши мязи перед сходженям на Говерлу яке заплановане на ранок ми вируши до Ворохти де і ночували. У ворохті відвідали трампліни, катались на підйомнику та дихали чистим повітрям і цікаво провели вечірній час.

   Зранку наступного дня ми вирушили у дорогу до гори Говерли яка була основною метою поїздки, адже більшості школярів Говерла відома із шкільної програми з якої знаємо, що це найвища вершина України і це так. Знаємо, що Говерла знаходиться в Карпатах, теж вірно.а ще знаємо що на Говерлу часто забирався колишній президент України - Віктор Ющенко. Ніби як все. Ну, принаймні, це те, що ми знали про Говерлу та бачили на фотографіях які не можуть передати повною мірою тої краси. А яка вона? Щоб відповісти на це питання ми одягнулись тепліше адже перед нашим приїздом випав сніг, прослухавши інструктаж і взявши з собою прапор України який відповідально взяв нести Сліворський Вадим. Головним фотографом нашого туру який цікаво ловив неповторні моменти став Драбінкевич Степан. Погода того дня була вдалою і сприяла юним мандрівникам випробувати себе на міцність.

  Вибрали зелено-червоний маршрут ми почали сходження. Маршрут проходив досить принадно, спочатку йшли через ліс і ніякої Говерли не видно досить довго, навіть коли із-за смерек і інших дерев відкриється у кінці лісу вершина, це буде не сама Говерла, а тільки її мала вершина. Дорога, усіяна коренями дерев, потім міняє своє покриття на глину з каменями. Місця дуже красиві, як тільки вибираєшся з лісу і піднімаєшся безпосередньо в гору, з кожним кроком відчуваєш дивовижне захоплення побачивши краси творінь, які відкриваються навкруги навіть фотографією це складно передати.

Ближче до вершини погода різко мінялась тому сходження на Говерлу ми обрали зранку тому , що після обіду як правило паде дощик. Чим ближче до вершини то переповнювало почуття радості та гордості, розуміючи що МИ ПІДКОРИЛИ ГОВЕРЛУ! ВИСОТА 2061 метр узята! Які ж види відкривалися нам з Говерли, просто чудо. Цікавим фактом є те , що саме на вершині Говерли проходить межа івано-франківської і Закарпатської області.