Заліщики - Колодрібка

Тривалiсть: 2 дні/1 ніч  

Основний маршрут: Заліщики – Колодрібка (36 км).

Схема маршруту - Заліщики → с. Хрещатик →Заліщики (початок сплаву) → Добрівляни → ур. Криве → Репужинці → Городок →Василів → Виноградне→Дорошівці→ Зозулинці→Синьків → Брідок→Митків →Мусорівка→Колодрібка→Заліщики.

До групи можна приєднатися до групи приїхавши в м. Заліщики рано автобусом (наприклад з м. Чернівці, Камянець – Подільська, Івано- Франківська)

Місце збору групи: м. Заліщики, ж/д або автовокзал або для інших хто буде добиратись індивідуально то місце узгодимо індивідуально.

Для туристів з інших регіонів буде Зручно добиратися поїздом Київ - Рахів.  Даний рейс зручно підходить для сплаву «Тур вихідного дня». Відправлення з  станції Київ 16:55 (виїжати в пятницю) або підсідати на  на даний потяг із зручної для Вас станції на поверненя також розраховуйте і придбайте квиточки в зворотню сторону. Час прибуття потяга в Заліщики 04:28(суботу) – це для турів на 2 дня а якщо зможете відпроситись з роботи або буде вихідний день пятниця то виїжджайте на день швидше, тоді підійде тур на 3 дня – обговорення окремо.

День 1.Заліщики – Виноградне. 

Ми зустрічаємо всіх учасників сплаву на Ж/Д вокзалі. Знайомимось з учасниками туру. Якщо – це субота(базарний день, майже свято в Заліщиках) то  відвідуємо по дорозі місцевий ринок адже Заліщики є помідорною столицею західного регіону(купите свіжих помідор, огірочків та всього на свій смак також  величезний  вибір свіжої городовини а ми підкажемо де помідори мальовані а які можна їсти…).  Вирушаємо до с. Хрещатик оглядаємо панораму Заліщик при бажанні відвідуємо Свято-Іоано-Богословський монастир (Монастир «Хрещатик») Куполи якої виблискують під сонцем на десятки кілометрів навкруги, (гарно видно з катамарана під час сплаву). Біля підніжжя старої церкви, зі скелі б’є джерело “святої” мінеральної води “Хрещатик”, яка користується величезним попитом і має цілющі властивості. Її варто набрати у пляшки і вживати замість звичайної. Трішки нижче збудований басейн, в який потрапляє така ж «свята» вода. В ньому круглорічно можна купатися, особливо тут занурюються на Свято Водохреща.

Повертаємось до Заліщик  по дорозі відвідаємо старовинний  парк. Сам парк нараховує понад 40 видів  екзотичних дерев та чагарників серед яких гінкго, софора японська, зміїне дерево та інші, якими оточений  палац  пані Майорової, що у післявоєнні роки  до наших днів служив відпочинковим комплексом. Після короткої екскурсії самим містом снідаємо та вирушаємо до місця початку нашого сплаву. Згадуючи , що дізнались про Заліщики а саме: що через місто Заліщики, що на лівому березі Дністра на кордоні Буковини і Тернопільської області, проходить траса Тернополь-Черновці і стратегічна залізниця Брест-Одеса. Місто Заліщики уперше згадується в 1578 р., хоча відомо, що ще в 1340 р. існувало поселення Залісся. Нинішнє місто засноване близько 1750 р., і вже в 1766 р. отримало Магдебурзьке право. Знаходилось у власності польських магнатів Любомирских, потім краківського каштеляна С. Понятовского. У 1763 р. побудований костьол Св. Станислава.

   Заліщики славилися як кліматичний курорт з прекрасними пляжами на Дністрі, а також як виноробницький центр. У 1919 р. місто декілька днів ставало столицею Западно-украинской Народної Республіки - тут знаходився її уряд, а через 20 років, після нападу Німеччини на Польщу, тут же тимчасово розміщувався польський уряд. Збереглися деякі старі будівлі і храми. Найчудовіший вид на місто, з трьох сторін охваченый широкою стрічкою Дністра, відкривається з протилежного високого берега річки, з с. Хрещатик, чудову місцину відвідали на початку туру під час екскурсії!

Якщо ви сплавлялисьуже відомими маршрутами  від Галича до Заліщик  то відкриваючи для себе  другу ділянку для сплавів ви замітите, що каньйон від Заліщик  відрізняється від попередньої тим, що схили каньйону менше заліснені. Зустрічається більше відкритих скель. Змінюється колір девонських відслонень з червоного на сірий, схили каньйону часто «прикрашають» вапняки оригінальних форм вивітрювання, а на половині ділянки на поверхню виходять відслонення силуру. Течія Дністра дещо сповільнюється, долина ріки вирівнюється, а з наближенням до Хотина ширина ріки збільшується, відчувається підпір води  Дністровського водосховища – та це  історія вже з інших турів - Турів «виживання», які продовжуються більше 5ти днів! Хто спробує такий пізнавальний відпочинок під час туру вихідного дня і йому сподобається то ми завжди раді – звертайтесь!

   Готуємось до сплаву. Інструктаж, ознайомлення з правилами поведінки на воді, технікою безпеки, основними азами  необхідними для сплаву на катамаранах.  Ділимось на команди, розподіляємо місця, переодягаємось для сплаву, пакуємо речі – залишивши саме необхідне при собі. Інструктор обирає собі помічника та розмовляє з ним на різні теми. Вільний час для природніх потреб (санітарні зупинки на вимогу але потрібно пам’ятати , що ви на катамарані а не в маршрутці і поважати інших учасників сплаву).  З метою економії часу в турах на 2 дня, під час обіду першого дня, доїдаємо свої наїдки, щоб не зіпсувались під час зупинок.

Під час сплаву ми будемо частіше виходити на берег і творчо використовувати подорож для ознайомлення з численними природними та історичними пам’ятками лівобережного Поділля і сусідньої правобережної Буковини. Робити цікаві фото, можливо і відео  за вашим бажанням!

Зануривши  катамарани на воду ви зрозумієте всю красу даного відпочинку, відразу  по маршруту пройдемо пішохідний міст (викликає неймовірне захоплення дане проходження , яке вимагає злагодженості дій. Після перших кілометрів навчитесь розуміти катамаран та допомагати у керуванні ним) По правій стороні побачете після мосту відомий за часів  союзу бар «жаба»(на той час то справді був крутим закладом відомим замежами області), далі відшарування скелі  з якої робили панорамне фото на Заліщики та зовсім поряд телевізійна вишка та чоловічий монастир монастир. Далі внас по курсу  перед початком с. Добрівляни по лівій стороні невелика затока де раніше ночували  катера, баржі та драги, які  поглиблювали дно річки вибираючи пісок. Доречі сам прогулянковий  катер ходив до 90х років потім перебазувався на Тернопільське озеро. Згадую, як ще в школі ходили на екскурсійну прогулянку, яка закінчувалася за с. Печорна, було не перевершено! Та то вже історія, яка нам залишила купу металолому, яким ще щось черпають для заробітку. А ми  мандруємо далі. І знову Село Добрівляни яке також входить до помідорної імперії області. Споглядаючи панораму села то ми бачимо , що все затягнуто плівкою, таке враження що це все одна велика теплиця. Робота є доволі важкою та вибору у жителів немає. Вирощування овочів у закритому грунті служить джерелом  прибутку для жителів села.

  За селом лівий берег поступово зростає до 100 м, з якого починають свій політ дельтапланеристи, а на правому пологому буковинському - ліси відступають до с.Репуженці, яке розміщене на горі. Це давня рекреаційна зона, з численними літніми дитячими та молодіжними таборами відпочинку, пляжами. З’являються видовжені острови, які варто обходити зліва. Під час нересту на оточуючих мілинах відбувається масовий нерест риб, тому острови разом з прилеглими ділянками ріки взяті під охорону в якості іхтіологічного заказника “Репуженські острови”. Нижче впадіння невеличкого правого притока можна зупинитись на перепочинок й оглянути мис, де знайдені рештки поселень давніх слов’ян. Взагалі, все Подністров’я можна вважати суцільним археологічним музеєм під відкритим небом. Ледь не на кожному кроці натралляєш на стародавні поселення різних часів, а в деяких зручних для проживання місцях археологами досліджені багатошарові стоянки.

Рухаючись далі по праві стороні Дністра минаємо острів (місцеві жителі називають його Зміїним) і по праві стороні бачимо Кулівський чоловічий монастир, який виблискує своїми купалами, якшо повезе то можна  здалеку побачити тренування монахів у бойовому мистецтві,  ми під час сплавів мали можливість за таким дійством споглядати.  Нижче течією по лівій стороні село Городок. Тут місце тимчасової зупинки, річка Серет живить своїми водами Дністер. Відчаливши від с. Городок проходимо по Дністрі, знову ж таки зустрічаємо галицькі села, що розташовані вздовж річки Дністер. Це ті ж села що займаються вирощуванням фруктів та овочів, але в меншій кількості. По марш туру також бачимо села Виноградне та Василів, які на протилежних берегах річки та розділені острівцем. Дністер різко повертає на схід, підмиваючи стрімкий правий берег. В урвищах відслонюються різні верстви, проте стратиграфічну цінність становлять чорні сланці нижнього силуру; з тієї причини Василівська стінка оголошена геологічною пам'яткою природи. Під урвищем в руслі ріки водою вимитий глибокий – понад 10 м – вир, де у суворі зими переховується маса риби. І з цієї причини півкілометрова ділянка русла охороняється в якості іхтіологічного заказника “Василівська вирва”. Невдовзі, за с.Виноградне, русло розділяється на дві протоки, омиваючи великий острів. Тут, навпроти села, ми чалимо та розбиваємо намети, відпочиваємо та милуємось миттєвістю в очікуванні вечері.

День 2. Виноградне – Колодрібка (20км).

Ранок починається енергійно, постаратись не пропустити схід сонця, почути ранкових, пташок, походити босоніж по росі. Всі в очікуванні  сніданку, потихенько збираємо речі, просушуємо спальники, намети, одним словом збираємось.та вирушаємо  до кінцевої нашої зупинки. Попереду внас с. Дорошівці де  можна побачити залізобетонні форми колишнього моста, зруйнованого ще під час Першої світової війни. Навпроти, перед с.Зозулинці посеред гори можна подачити грот, в якому збудована каплиця з «живильною» водою, якою можна напитися та набрати із собою. Ця вода має багато срібла і зберігається дуже довго. Поступово  обдумуючи  все побачене ми рухаємось до зупинки  с. Синьків. Та робимо маленьку екскурсію сучасним Європейським селом, при потребі завітаємо до магазину.  В селі Діє великий тепличний комплекс, Дмитра Фірташа і дане господарство Європейського типу. Під новими враженнями вирушаємо далі.

Нижче с.Брідок Дністер починає виписувати велетенські меандри. Справа берег понижується, і якщо вийти на берег, то перед очима постане реліктова, нині суха, місцями заболочена, ділянка меандри на рівні сучасної третьої тераси. Колись Дністер робив велетенське коліно аж до нинішнього с.Вікно, залишаючи посередині останець – горб. А нині днище використовують для своїх маленьких таємничих справ невеличкі потічки. Нижче останніх будинків с.Митків починається так звана «Митківська стінка» – геологічна пам’ятка природи, за якою Дністер круто повертається вліво.

На південному коліні, де береги з обох сторін трохи понижуються, функціонує пором, тому слід бути обережним і вчасно оминути троси. Трохи нижче села на острові можна зупинитись на відпочинок, або продовжити сплав до с.Мусорівка Чернівецької  обл.  Також вже проглядається село Колодрібка, місце нашої кінцевої зупинки. Колодрібка також є краєм аграрним  тобто також багато  людей займається вирощуванням в основному помідор, яких можна і собі прикупити додому. Відпочиваємо, переодягнувшись збираємо речі, прямуємо до Заліщик і кажемо річці Дністер «до нових зустрічей». 

^^^ Організатори туру тобто ми, залишаємо за собою право
вносити зміни у програму з огляду на обставини, які незаплановано можуть бути ^^^

Ціна туру:

Схема маршруту:

Нижнів - Долина.

Мостище - Раковець.

Лука - Устечко.

Устечко - Городок.

Хмелева - Печорна.

Іване-Золоте - Синьків.

Комарики Дзюбрики!

Харчування.

 Правила поведінки, ТБ та поради!

Рекомендоване спорядження та речі для сплаву.

Як добратися на тур чи додому.

Графік запланованих турів! 

Одноденні.

Триденні.

Чотириденні.

Водний похід.

Корпоративний відпочинок.

Корисна інформація!

Приєднуйтесь до нас.