Наші партнери: 
Наша кнопка: 
|
Іване-Золоте – Синьків
Тривалiсть: 2 дні/1 ніч. Основний маршрут: Іване-Золоте – Синьків (44 км). Схема маршруту Заліщики → с. Хрещатик →Заліщики →Печорна(початок сплаву) → Кострижівка → Заліщики → Добрівляни → ур. Криве → Репужинці → Городок →Василів → Виноградне→Дорошівці→ Зозулинці→Синьків →Заліщики. Місце збору групи: м. Заліщики, залежить від виду транспорту, як правило ж/д чи автовокзалиабо за домовленістю. Зручно добиратися поїздом Київ-Рахів. Даний рейс зручно підходить для сплаву «Тур вихідного дня». Як варіант для інших учасниківяким не зручно добиратись таким транспотртом то дивіться рекомендовані атобусні маршрути - тут. День 1. Іване-Золоте – Синьків – урочище Криве(22км). Ми зустрічаємо всіх учасників сплаву на Ж/Д вокзалі. Знайомимось з учасниками туру. Відвідуємо по дорозі місцевий ринок адже Заліщики є помідорною столицею західного регіону(купите свіжих помідором, огірочків та всього на свій смак, вибір величезний а ми підкажемо де помідори мальовані а які можна їсти…). Вирушаємо до с. Хрещатик оглядаємо панораму Заліщик при бажанні відвідуємо Свято-Іоано-Богословський монастир (Монастир «Хрещатик») Куполи якої виблискують під сонцем на десятки кілометрів навкруги. Біля підніжжя старої церкви, зі скелі б’є джерело “святої” мінеральної води “Хрещатик”, яка користується величезним попитом і має цілющі властивості. Її варто набрати у пляшки і вживати замість звичайної. Трішки нижче збудований басейн, в який потрапляє така ж «свята» вода. В ньому круглорічно можна купатися, особливо тут занурюються на Свято Водохреща. Повертаємось до Заліщик снідаємо та вирушаємо до с. Іване-Золоте де і починаємо сам сплав. Готуємось до сплаву. Інструктаж, ознайомлення з правилами поведінки на воді, технікою безпеки, основними азами необхідними для сплаву на катамаранах. Ділимось на команди, розподіляємо місця, переодягаємось для сплаву, пакуємо речі – залишивши саме необхідне при собі. Вільний час для природніх потреб (санітарні зупинки на вимогу але потрібно пам’ятати , що ви на катамарані а не в маршрутці і поважати інших учасників сплаву). З метою економії часу в турах на 2 дня, під час обіду доїдаємо свої наїдки, щоб не зіпсувались під час зупинок. Під час сплаву ми будемо частіше виходити на берег і творчо використовувати подорож для ознайомлення з численними природними та історичними пам’ятками лівобережного Поділля і сусідньої правобережної Буковини. Прибуваємо на береги мальовничого Дністра та готуємось до сплаву а це: переодягаємось, беремо неохідні речі а решту пакуємо надійно так, щоб не повипадали і не булькнули у річку, Відвідуємо кущики та можна і душ прийняти у сріблястому водоспаді або попити води чи набрати на дорогу. Проходимо інструктаж, інструктор всіх розсаджує по місцях та вирушаємо в дорогу. Відразу по лівій стороні проглядається відшарування скель, ще називають воронячим гніздом а протилежний бік похилий на якому знаходиться Передіванє, жителі якого частково займаються вирощуванням овочів у закритому грунті, використовуючи своє географічне розташування. Річка спокійна і дозволяє нам закріпити теоритичні знання на практиці та навчитись керувати катамараном. Практично, від самого початку наша мандрівка проходить під знаком урбанізованого довкілля. Справа, із-за залісених крутосхилів виростають димарі та виробничі корпуси цукрового заводу “Хрещатик” і комбінату будівельних матеріалів селища Кострижівка Чернівецької області, а зліва, на горі, вимальовуються масиви житлових та промислових будівель старовинного міста Заліщики. Так змішалась недоторкана природа та сучасне життя. Біля підніжжя гори тече цілюще джерело, на якому збудована капличка, з якої можна напитися води, набрати із собою, а також прийняти «цілющий душ». Тут Дністер повертає на південь, роблячи стрімку дугу, яка мережкою різнобарвних скель та смарагдової зелені лісів з трьох сторін по правому березі прикрашає місто. Вниз по течії минаємо залишки відомого Заліщицького пляжу «Сонячний», який користувався великою популярністю серед польських та австо-угорських багатіїїв. Проте саме це місце мало знає навіть місцевих жителів. А на початку минулого століття дана місцевість називалась «Польською Рiв’єрою». І як годиться курортному містечкові, береги Дністра були забудовані віллами та пансіонатами. Neapol, Warshawa, Riviera, Grand – одні назви чого варті! Там знаходились два великих комфортних піщаних пляжі «Сонячний» і «Тінистий», який є на даний час на ослуговуванні рятувальної станції а також улюбленим місцем відпочинку сучасних Заліщан. До речі, був і ще один – перший у міжвоєнній Польщі неофіційний нудистський, а набережну порівнювали з ялтинською. Курортне місто вимагало відповідного сполучення, тому ходив прямий швидкісний поїзд iз Варшави. В даний час пляж не діє після великих повеней в 50-60х роках та політичною ситуацією. З цих часів залишились старі будівлі які колись використовувались як готельні комплекси а на даний час облаштовані під житло місцевої громади. Одразу за залізничним мостом можна зробити зупинку і піднятись вузькою дорогою до закинутого Скитського гіпсового кар’єру у верхній кромці схилу. В одній із стінок кар’єру був розкритий вхід до підземної порожнини, яка завдяки багаторічній праці спелеологів зросла у чудової краси печеру “Скитську” загальною довжиною понад 3 км. За легендою дана печера мала один з виходів мережі печер з м. Заліщики. З кар’єру відкривається одна з панорам на Заліщики. Або натомість відвідати Заліщицький старовинний парк по лівій стороні перед пішохідним мостом, який з’єднує Тернопільску та Чернівецькі габернії . Сам парк нараховує понад 40 видів екзотичних дерев та чагарників серед яких гінкго, софора японська, зміїне дерево та інші, якими оточений палац пані Майорової, що у післявоєнні роки до наших днів служив відпочинковим комплексом. Після короткої екскурсії самим містом Заліщики вирушаємо далі до місця нашої зупинки пропливаючи с. Добрівляни. Саме село з давніх давен також знамитните овочівництвом у закритому грунті тому ваше здивування викличуть цілі шеренги теплиць. Тут і далі, майже до самого Збруча, основним видом товарного присадибного господарювання є овочівництво та ягідництво. І це не дивно: у глибокій долині сформувався теплий, сприятливий для ранніх овочів клімат, і тому недарма у міжвоєнний період лівобережна частина Придністров’я носила претензійну назву польських субтропіків. Чалимо в урочищі Криве. Розбиваємо наметове містечко, купаємось, відпочиваємо, готуємось до вечері. Екскурсія до Обіжевського заказника де можливі за окрему плату покататись на квадро циклах. Оскільки, урочище Криве улюблене місце старту дельтапланеристів моємо також змогу (при великому бажані) спробувати оці «штуки» і споглянути весь наш маршрут з висоти пташиного польоту. При бажанні можна не квадроциклах покататися (хто вміє), відвідати туристичний комплекс, який поряд заховався у чудовому зеленому куточку. День 2. Урочище Криве – Синьків (22км) Прокидаємось, слухаємо спів соловейка, ловим рибку (при бажанні), сушимо намети і снідаємо. Відчалюємо з красивого урочища та прямуємо далі вниз по течії, Дністер завертає на схід. За селом лівий берег поступово зростає до 100 м, з якого починають свій політ дельтапланеристи, а на правому пологому буковинському - ліси відступають до с.Репуженці, яке розміщене на горі. Це давня рекреаційна зона, з численними літніми дитячими та молодіжними таборами відпочинку, пляжами. З’являються видовжені острови, які варто обходити зліва. Під час нересту на оточуючих мілинах відбувається масовий нерест риб, тому острови разом з прилеглими ділянками ріки взяті під охорону в якості іхтіологічного заказника “Репуженські острови”. Нижче впадіння невеличкого правого притока можна зупинитись на перепочинок й оглянути мис, де знайдені рештки поселень давніх слов’ян. Взагалі, все Подністров’я можна вважати суцільним археологічним музеєм під відкритим небом. Ледь не на кожному кроці натралляєш на стародавні поселення різних часів, а в деяких зручних для проживання місцях археологами досліджені багатошарові стоянки. Рухаючись далі по праві стороні Дністра минаємо острів (місцеві жителі називають його Зміїним) і по праві стороні бачимо Кулівський чоловічий монастир, який виблискує своїми купалами, якшо повезе то можна здалеку побачити тренування монахів у бойовому мистецтві, ми під час сплавів мали можливість за таким дійством споглядати. Нижче течією по лівій стороні село Городок. Тут місце тимчасової зупинки, річка Серет живить своїми водами Дністер. Відчаливши від с. Городок проходимо по Дністрі, знову ж таки зустрічаємо галицькі села, що розташовані вздовж річки Дністер. Це ті ж села що займаються вирощуванням фруктів та овочів, але в меншій кількості. По марш туру також бачимо села Виноградне та Василів, які на протилежних берегах річки та розділені острівцем. Дністер різко повертає на схід, підмиваючи стрімкий правий берег. В урвищах відслонюються різні верстви, проте стратиграфічну цінність становлять чорні сланці нижнього силуру; з тієї причини Василівська стінка оголошена геологічною пам'яткою природи. Під урвищем в руслі ріки водою вимитий глибокий – понад 10 м – вир, де у суворі зими переховується маса риби. І з цієї причини півкілометрова ділянка русла охороняється в якості іхтіологічного заказника “Василівська вирва”. Невдовзі, за с.Виноградне, русло розділяється на дві протоки, омиваючи великий острів. Тут, навпроти села, ми інколи зупиняємось на ночівлю, не турбуючись особливо про можливі дружні, деколи настирливі берегові візити місцевих візитерів як з боку Тернопільщини, так і з боку Буковини. В нижній частині села Дорошівці можна побачити залізобетонні форми колишнього моста, зруйнованого ще під час Першої світової війни. Навпроти, перед с.Зозулинці посеред гори можна подачити грот, в якому збудована каплиця з «живильною» водою, якою можна напитися та набрати із собою. Ця вода має багато срібла і зберігається дуже довго. Поступово обдумуючи все побачене ми рухаємось до кінцевої зупинки вибраного вами маршруту до с. Синьків. Крім малих господарств сімейного типу Заліщанщина прославилася і великим тепличним комплексом, що у с. Синьків, Дмитра Фірташа і дане господарство Європейського типу. Також побачити саме село, яке також подає приклад для наслідування. Перед селом є острів, на якому ми зупиняємось на ночівлю під час багатоденних турів. Надалі ріка в цілому притримується східного напрямку, деколи вона то розходиться роздвоюючи русло, то сходиться в одне русло, яке оточують високі і низькі береги та це вже історія для інших ваших мандрів з нами! Після короткої екскурсії селом ми відпочивши приводимо себе в порядок та вирушаємо до м. Заліщики де чекатимемо на потяг та згадувати мандрівку ласуючи смачними помідорками. ^^^ Організатори туру тобто ми, залишаємо за собою право
Схожі тури:
Правила поведінки, ТБ та поради! Рекомендоване спорядження та речі для сплаву. Як добратися на тур чи додому.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
